Для футбол24 історія Мікеля Артети давно вийшла за межі звичайної тренерської роботи. Іспанець не просто перебудував Арсенал, а повернув клубу відчуття великої мети. Чемпіонство Англії після 22-річної паузи стало кульмінацією багаторічної роботи, але поруч із тріумфом залишилася рана, яка досі не загоїлася — поразка від Парі Сен-Жермен у фіналі Ліги чемпіонів.
Артета не приховує: той вечір він не забув. Навпаки, тренер хоче зберегти ці емоції, адже саме вони мають підштовхувати команду до наступної великої перемоги.
Від оливкового дерева до нового Арсенала
Про підхід Артети добре говорить одна деталь із тренувальної бази клубу.
Біля його кабінету росте середземноморське оливкове дерево. Для Іспанії воно цілком звичне, для півночі Лондона — значно менш типове.
Артета посадив його не просто заради краси.
Дерево стало символом того, що він намагався зробити з Арсеналом: взяти щось, що потребує постійної уваги, створити правильні умови і поступово виростити сильну систему.
Навіть вік дерева підібрали невипадково — він відповідав віку самого клубу.
Такі деталі добре пояснюють характер тренера. Для нього культура команди формується не лише тактикою, трансферами чи результатами. Важливі речі, які на перший погляд узагалі не пов’язані з футболом.
По темі: Футбол24: ПСЖ – Барселона, анонс центрального матчу Ліги чемпіонів
Артета прийшов у клуб у дуже складний момент
Коли в грудні 2019 року Мікель Артета очолив Арсенал, ситуація була далекою від тієї, яку вболівальники бачать зараз.
Колишній капітан команди отримав свою першу повноцінну роботу головного тренера у 37 років.
Ризик був величезним.
Арсеналу потрібні були не косметичні зміни. Клуб втрачав статус постійного претендента на найбільші трофеї, атмосфера навколо команди ставала дедалі важчою, а зв’язок між уболівальниками та футболістами слабшав.
Артета вирішив почати не зі схеми 4-3-3 чи трансферного списку.
Спочатку потрібно було змінити ставлення людей до самого клубу.
Перший день міг стати для Артети останнім
Один із найяскравіших епізодів стався практично одразу після його призначення.
На тренувальній базі Артета навмисно створив безлад у великій кімнаті: техніка, кабелі та інші речі опинилися на підлозі.
Після цього він запросив співробітників.
Сенс експерименту був простим. Якщо клуб хоче навести порядок у глобальних речах, спочатку люди мають бути готовими зробити це навколо себе.
Артета залишив приміщення та дав усім дві хвилини.
Коли повернувся, кімната вже була приведена до ладу.
Сам тренер пізніше жартував, що експеримент міг закінчити його кар’єру в Арсеналі першого ж дня.
Насправді він допоміг одразу задати правила.
Зміни мають робити всі.
Не лише тренер. Не лише футболісти. Весь клуб.
Артета хотів об’єднати Арсенал
Головним завданням іспанець вважав повернення єдності.
Власники, тренерський штаб, футболісти, співробітники бази та вболівальники мали знову відчути себе частинами одного клубу.
На словах усе просто.
На практиці процес розтягнувся на роки.
Артеті довелося ухвалювати непопулярні кадрові рішення, змінювати склад і поступово позбуватися футболістів, які не вписувалися в нові вимоги.
Паралельно клуб інвестував у команду, а власники дали тренеру час.
Саме час виявився критично важливим.
Швидкого результату не було.
Але поступово Арсенал знову почав виглядати як команда, яка розуміє, куди рухається.
Навіть пандемія не зупинила перебудову
Через кілька місяців після приходу Артети світ зіткнувся з пандемією.
Для нового тренера це стало окремим випробуванням.
Він ще не встиг повноцінно познайомитися з усіма людьми в клубі, а звичайна робота практично зупинилася.
Довелося будувати комунікацію дистанційно, підтримувати футболістів психологічно та вигадувати нові способи зберегти відчуття команди.
У певному сенсі саме цей період допоміг остаточно сформувати стиль Артети.
Він почав приділяти ще більше уваги не лише футболісту, а й людині.
Собака-терапевт, музика та фокусники
Методи Артети часом виглядають зовсім не типовими для футбольного тренера.
На базі Арсенала з’явився лабрадор Win, який виконує роль своєрідного собаки-терапевта.
У командній культурі активно використовують музику. Причому важливі не випадкові композиції, а пісні, які щось означають для конкретних футболістів.
Артета запрошував людей з інших професій, організовував незвичайні вправи, використовував фокусників і постійно намагався порушувати звичну тренувальну рутину.
Логіка проста.
Якщо футболіст сім років поспіль щодня приходить на одну базу, працює на тих самих полях і виконує схожі вправи, монотонність рано чи пізно починає впливати на сприйняття.
Артета хоче, щоб гравці не знали наперед, що чекає на них сьогодні.
Турбота про футболістів має межу
У цьому підході є очевидна суперечність.
Артета хоче, щоб команда нагадувала сім’ю.
Водночас професійний футбол залишається жорстким бізнесом.
Тренер може підтримувати футболіста, допомагати йому у складний момент і цікавитися його станом.
А потім залишити цього ж гравця на лаві запасних.
Для Артети ці дві ролі не суперечать одна одній.
Людина може співпереживати футболісту, але головний тренер все одно повинен обрати склад, який має найбільші шанси перемогти.
Інакше система перестане працювати.

Чемпіонство змінило все
Довгий процес зрештою приніс головний внутрішній результат.
Арсенал став чемпіоном Англії вперше за 22 роки.
Для клубу це був набагато більший момент, ніж просто ще один трофей у музеї.
Попередні сезони приносили чимало розчарувань. Арсенал кілька разів наближався до вершини, але зупинявся зовсім поруч.
Особливо болючими були чемпіонські перегони з Манчестер Сіті.
Тому коли очікування нарешті завершилося, реакція вболівальників була відповідною.
Лондон святкував.
Святкували фанати далеко за межами Англії.
Для Артети саме це стало одним із головних доказів того, наскільки сильно футбол здатен впливати на людей.
Артета обрав би не перемогу над Реалом
Цікавий момент добре показує, як тренер сприймає футбол.
Його запитали, який матч він хотів би пережити ще раз: яскраву перемогу над Реалом 3:0 у Лізі чемпіонів чи нервову гру з Вест Гемом, яку Арсенал виграв 1:0.
Артета вибрав Вест Гем.
Здавалося б, дивне рішення.
Але саме той матч був пов’язаний із чемпіонською гонкою та величезною психологічною напругою.
Арсенал перебував у ситуації, коли один невдалий епізод міг перекреслити місяці роботи.
Після перемоги Артета остаточно повірив, що команда стане чемпіоном.
Саме такі моменти він цінує найбільше.
Не красивий рахунок.
А відчуття, коли на кількох секундах може триматися доля цілого сезону.
Після тріумфу прийшов найболючіший вечір
Проте футбольний сезон подарував Артеті дві абсолютно протилежні емоції.
Спочатку — довгоочікуване чемпіонство Англії.
А вже невдовзі — фінал Ліги чемпіонів проти Парі Сен-Жермен.
Арсенал був дуже близьким до другого величезного трофея за короткий проміжок часу.
Але фінал завершився серією пенальті, в якій сильнішим виявився ПСЖ.
Для футболістів це стало ударом.
Для Артети — теж.
Навіть чемпіонство не змогло повністю перекрити відчуття втраченої можливості.
Поразка від ПСЖ залишила шрам
Колись Арсен Венгер говорив про великі поразки як про шрами, які залишаються з тренером.
Артета тепер добре розуміє, що він мав на увазі.
Іспанець визнав, що фінал Ліги чемпіонів досі сидить у ньому. Він описав це відчуття як «отруту в жилах» і водночас дав зрозуміти, що не хоче повністю від нього позбавлятися.
Причина проста.
Біль нагадує, наскільки близько команда була до вершини.
А ще — скільки роботи потрібно зробити, щоб наступного разу не зупинитися за один крок.
Для Артети ця поразка стала не приводом забути сезон, а додатковим джерелом мотивації.
Арсенал для Артети ще не завершений проєкт
Попри чемпіонство Англії, тренер не вважає свою роботу виконаною.
Навпаки.
Перед клубом уже стоять нові завдання: як формувати склад на наступні сезони, як реагувати на зміни правил, як розвивати структуру та не дозволити команді зупинитися після великого успіху.
У цьому й полягає одна з головних небезпек після чемпіонства.
До вершини потрібно дістатися.
А потім ще складніше на ній залишитися.
Артета порівнює розвиток із постійним оновленням системи: навіть якщо вона вже добре працює, її все одно необхідно покращувати.

Новий контракт до 2031 року
Керівництво Арсенала, схоже, бачить майбутнє клубу саме з Артетою.
Тренер отримав новий довгостроковий контракт, розрахований до 2031 року.
Це показовий момент.
У сучасному футболі кілька невдалих місяців іноді достатньо для зміни тренера.
Арсенал пішов іншим шляхом.
Клуб дав Артеті роки на перебудову, а після успіху вирішив продовжити співпрацю ще на тривалий період.
Тепер завдання вже інше — не просто повернути Арсенал до числа претендентів на трофеї, а зробити боротьбу за них постійною.

Ліга чемпіонів залишається великою метою
Для футбол24 слова Артети особливо цікаві саме в контексті нового походу за головним європейським трофеєм.
Минулого сезону Арсенал підійшов максимально близько.
Залишався один матч.
Потім — одна серія пенальті.
І трофей поїхав до Парижа.
Саме тому Ліга чемпіонів тепер має для цієї команди ще більше значення.
Арсенал уже довів, що може стати найкращим в Англії. Наступний крок очевидний — зробити те саме в Європі.
А для Артети пам’ять про програний фінал може бути навіть сильнішою мотивацією, ніж спогади про чемпіонство.
Бо перемога показує, чого команда вже досягла.
Поразка нагадує, чого їй усе ще бракує.















